Після двох років воєнного перегріву росія входить у фазу різкого уповільнення: за дев’ять місяців ВВП додав лише 1%, а в третьому кварталі зростання фактично зупинилося на рівні 0,6%.
Падіння охопило більшість ключових галузей: у зоні мінусу перебувають 17 із 24 секторів, які формують понад 70% промислового виробництва.
Зменшується випуск харчових продуктів, одягу, меблів, різко скорочується металургія — майже на 7%. Хімічна галузь також демонструє зниження.
Окрема слабка ланка — енергетика. Виробництво нафтопродуктів падає: технологічна інфраструктура пошкоджена, галузь працює на межі можливостей і не може швидко відновлюватися. Це підсилює логістичні та фінансові ризики для всієї економіки.
Додатковий тиск створюють санкції та зростання вартості кредитування. Прибутковість російських компаній знижується, а доступ до фінансування ускладнюється, що зменшує можливості для інвестицій і модернізації виробництва.
Оновлений прогноз розвитку виглядає вкрай слабко: за підсумками року російська економіка зросте не більше ніж на 0,5–1% — у кілька разів нижче, ніж влада обіцяла на початку року.
Після короткого періоду військової стимуляції рф опинилася перед реальністю: звужений внутрішній попит, проблеми у базових галузях і структурна втома економіки ведуть росію до затяжної стагнації, з якої дедалі важче вибратися.
