Надії Кремля на допомогу Китаю у подоланні технологічної блокади країн Заходу продовжують танути, незважаючи на дипломатичні реверанси про «стратегічні відносини» та заяви про могутність китайської економіки.
Слідом за нафтовими компаніями, які зупинили будь-які інвестиції в РФ, і IT-гігантами, що різко скоротили постачання ноутбуків, телефонів і телеком-обладнання, «ніж у спину» готуються кинути виробники обладнання для зрідження газу.
Як мінімум п'ять китайських компаній до кінця травня будуть змушені згорнути виробництво модулів для проекту Арктик ЗПГ-2,
повідомляє South China Morning Post.
Завод «Новатека» на Гиданському півострові потужністю 19,8 млн тонн на рік, який мав стати найбільшим у Росії та який планували запустити наступного року, покладався на обладнання від китайських Bomesc Offshore Engineering, Cosco Shipping Heavy Industry, Penglai Jutal Offshore Engineering, Wison Offshore Engineering та Qingdao McDermott Wuchuan.
Але через санкції ЄС, які заборонили постачання до Росії технологій для газових проектів, компанії отримали припис припинити роботу з «Арктіком ЗПГ-2» до 27 травня. Частина вантажів вже готова, але тепер виникла неясність з тим, коли їх можна буде відправити, кажуть джерела SCMP.
Представник Bomesc, яка будує 10 модулів для проекту, повідомив, що остаточного рішення ще не ухвалено. Ситуація «міняється щодня», сказав він, додавши, що компанія перебуває у тісній комунікації з усіма зацікавленими сторонами.
Хоча формально Китай не приєднувався до санкцій, які Захід ввів після вторгнення в Україну, насправді компанії КНР побоюються вторинних заходів Євросоюзу та США, а влада в Пекіні рекомендує їм не лізти на рожон.
Наприкінці березня стало відомо, що китайське МЗС дало вказівку «трійці» національних нафтогазових мейджорів – Sinopec, China National Petroleum Corp (CNPC) та China National Offshore Oil Corp (CNOOC) – не поспішати з інвестиціями у купівлю російських активів, які різко подешевшали у внаслідок військового краху ринку.
Через місяць китайська митна статистика показала обвальне падіння постачань до Росії китайських товарів: ноутбуків на 40%, смартфонів на 66%, телекомунікаційного обладнання – на 98%.
