Після запровадження європейського ембарго ринок російської нафти у Балтійському морі пережив інфаркт.
Ціна Urals — основного сорту Росії, на який припадає 60% нафтового експорту, — впала до $43,72 за барель. Стільки, за даними Argus, коштували партії з відвантаженням із порту Приморська у середу, 7 грудня, пише
Bloomberg.
З початку листопада вартість Urals впала майже вдвічі, а її дисконт до північноморського сорту Brent перевищив 40%, хоча місяць тому тримався на рівнях трохи більше 20%. У результаті ключова російська марка торгується на рівнях значно нижчою від цінової стелі, яку ввели країни G7. Вони вимагають, щоб нафта коштувала не дорожче $60 за барель, щоб танкери, які її везли, могли отримати страхування від західних компаній.
"Клієнтів на Urals немає, тому ціни доводиться знижувати, щоб залучити покупців на великі обсяги", - каже аналітик Argus Майкл Каролан.
Східносибірська нафта ESPO, яка з Тихоокеанських портів йде до Китаю, коштує значно дорожче — $68,72 за барель. Однак знижки і на неї зростають: зараз це $6 за барель, хоча місяць тому було не більше ніж $2.
Джерела Reuters кажуть, що тихоокеанська нафта також продається гірше: станом на четвер залишилися нереалізованими дві партії з грудневим відвантаженням. І знижки на них довелося збільшити до 7-8 доларів.
Незважаючи на цінову стелю, російську нафту купують недержавні китайські НПЗ, відомі як «самовари». Але у боротьбі за їхню увагу російським нафтовикам доводиться конкурувати з контрабандними барелями з Ірану, які пропонуються зі знижкою $10.
Причина депресії на ринку Urals – втрата європейських покупців, каже Каролан. На тижні, що завершився 2 грудня, морський експорт нафти в європейські країни звалився до 310 тисяч барелів на добу, підрахував Bloomberg на основі статистики танкерних перевезень.
Порівняно з попереднім тижнем поставки впали на третину, порівняно з початком листопада – майже на 60%, а якщо порівнювати з довоєнними обсягами – більш ніж у 5 разів. Цілком відмовилися від морських поставок російської нафти Польща, Німеччина, Швеція, Великобританія, Франція, Фінляндія, Румунія та Литва.
Італія скоротила закупівлі втричі порівняно з початком листопада після того, як влада запровадила зовнішнє управління на НПЗ «Лукойлу» — одному з найбільших у країні, на яке припадає 20% потужностей нафтопереробки.
Президент Володимир Путін, який розв'язав війну з Україною і добився санкцій, «знищив свій найважливіший ринок для нафти», каже віце-президент S&P Global Даніел Йергін. До війни в ЄС йшло більше 50% морського нафтового експорту з Росії - 1,6 млн барелів на добу з 3 млн.
