Влада Латвії відмовила у наданні притулку колишньому полковнику фсб росії, який протягом кількох років мав право на проживання в Латвії.
Про це повідомляє
Delfi з посиланням на агентство LETA.
За даними Адміністративного окружного суду в Ризі, у грудні 2015 року громадянинові росії у зв'язку з купівлею нерухомості було надано право на проживання у Латвії до грудня 2020 року рішенням Департаменту у справах громадянства та міграції (УСГМ).
Рішеннями від грудня 2020-го та березня 2021-го адміністрація УСГМ продовжувала термін розгляду справи, пов'язаної з наданням права на проживання у Латвії, оскільки не було інформації від компетентних державних органів.
Термін дії російського паспорта у колишнього полковника фсб минув у травні 2021 року. У червні того ж року чоловік отримав письмову відповідь посольства рф в Латвії, в якому наголошувалося, що заявнику було відмовлено у видачі паспорта без пояснення причин.
У червні 2021 року чоловік звернувся до Держприкордонслужби з проханням надати йому статусу біженця або альтернативного статусу в Латвії. Чоловік повідомив владі Латвії, що працював у фсб росії з лютого 2009 року по березень 2012 року. У цей період одним із курованих об'єктів будівництва був Московський інститут нових інформаційних технологій. У прокуратурі він дізнався, що роботу сплачено без підтвердження обсягу виконаних робіт та оформлення необхідних документів. Чоловік вважає, що жодних порушень при виконанні своїх обов'язків він не припустився, а помилки у процесі погодження фінансової та технічної документації могли бути допущені колегами, які взяли на себе керівництво процесом, коли чоловік вийшов на пенсію.
У лютому 2015 року колишній полковник фсб в'їхав до Латвії, щоб створити сім'ю із громадянкою Євросоюзу, з якою навесні того ж року зареєстрував шлюб.
Пізніше чоловікові стало відомо, що у зв'язку зі згаданим будівельним процесом правоохоронні органи росії провели розслідування та притягнули його колишніх колег до кримінальної відповідальності. Знаючи, що він за межами росії, колишні колеги дали свідчення з наміром перекласти відповідальність із себе на чоловіка.
На думку чоловіка, відмовляючи йому у видачі паспорта, російська влада фактично заважає йому жити зі своєю родиною на законних підставах. Невидача паспорта є основною причиною, через яку заявник попросив притулку у Латвії.
Латвійська прокуратура також дізналася, що чоловік перебуває у розшуку Інтерполу. У серпні 2021 року до Генпрокуратури Латвії надійшов запит від генпрокуратури рф про його екстрадицію для кримінального переслідування в росії. Чоловік висловив латвійській владі своє побоювання помсти впливових генералів, близьких до російського уряду.
У червні цього року УСГМ відмовило чоловікові у наданні статусу біженця та альтернативного статусу у Латвії. Не погодившись із рішенням УСГМ, чоловік звернувся до районного адміністративного суду. Наприкінці листопада суд відхилив його заяву.
Суд встановив, що слідчий комітет росії прийняв рішення притягнути чоловіка до кримінальної відповідальності як обвинуваченого в березні 2021 року. У серпні того ж року росія попросила Латвію заарештувати чоловіка і екстрадувати його.
При розгляді питання про те, чи слід надати особі притулок, ні УСГМ, ні суд не мають компетенції визначати, чи винний прохач притулку у скоєнні злочину в його країні походження. На думку суду, обставини, зазначені чоловіком, не свідчать про те, що порушена кримінальна справа стане інструментом його переслідування органами влади.
З вироку суду випливає, що колишній полковник критикував росію як недемократичну країну, яка підтримує терористів, на різних етапах розгляду справи про надання притулку.
Суд погодився з тим, що росія нині вважається неправовою, недемократичною державою, а міжнародний рівень засуджує війну росії в Україні. Однак зазначені міркування не дозволяють суду зробити висновок про безпідставність всіх кримінальних справ, порушених у росії, у тому числі щодо економічних злочинів. Той факт, що в росії існують серйозні та системні проблеми з правопорядком, сам по собі не дозволяє зробити висновок про безпідставність та сфабрикованість кожної кримінальної справи, що порушується в росії.
Латвійський суд не погодився з доказом чоловіка про те, що його "переслідування пов'язане з приналежністю до певної соціальної групи, до якої входять колишні співробітники фсб, які проживають за кордоном і тому вважаються зрадниками". На думку суду, запропонована чоловіком модель визначення соціальної групи штучно сконструйована.
Крім того, хоча чоловік наголошував, що є колишнім співробітником фсб. Тоді як із матеріалів справи випливає, що заявник працював у структурному підрозділі фсб, пов'язаному з будівництвом, тому не був оперативним працівником. Зрадниками вважають лише оперативники, які залишили росію і передали будь-яку інформацію владі інших країн.
