Обставлений з помпою візит до Китаю російської урядової делегації, якій було доручено домогтися розширення економічних зв'язків і нової допомоги від Пекіна у боротьбі з санкціями Заходу, обернувся «холодним душем» для прем'єра Михайла Мішустіна та міністрів, які його супроводжували.
Як
повідомляють росЗМІ, перші особи уряду КНР та топ-менеджери найбільших китайських компаній відмовилися зустрічатися з російськими чиновниками та керівниками держкомпаній, майже всі з яких стали фігурантами західних списків санкцій.
З Москви до Шанхаю прилетіла велика делегація: чотири віце-прем'єри, кілька міністрів. Їх супроводжували глави Сбера та ВТБ, мільярдери Олексій Мордашов («Северсталь») та Андрій Гур'єв («Фосагро»). Але китайської люб'язності у відповідь не було.
Візаві Мішустіна — голова Держради Лі Цян — відмовився від участі у Російсько-китайському форумі і замість себе направив зачитати вітальну доповідь заступника, віце-прем'єра Хе Ліфена.
«Китайці приймають тепло, але сильно бояться санкцій, — пояснює джерело „Відомостей“, близьке до організаторів форуму. — Навіть тих великих бізнесменів, які хотіли і були готові до публічного виступу, офіційна влада до зустрічі не допустила — вони не хочуть йти навіть на мінімальний ризик».
За словами іншого співрозмовника, обережність у дотриманні санкцій китайцями досягла таких масштабів, що одному з росіян відмовилися обміняти на юані $100 у місцевому обміннику. Той був однофамільцем підсанкційного бізнесмена. «Навіть не стали вирізняти ініціали», — обурюється джерело «Відомостей».
На поверхні візит Мішустіна виглядав урочисто. Пройшовши червоною килимовою доріжкою в аеропорту Шанхаю, він зустрівся з головою КНР Сі Цзіньпіном, якому «передав привіт» від Володимира Путіна і заявив про «єдність» підходів Москви та Пекіна «з усіх ключових питань».
Відносини Москви та Пекіна знаходяться на безпрецедентно високому рівні, заявив Мішустін: майже 70% транскордонних розрахунків Росії та Китаю проходять у юанях та рублях, а за підсумками року товарообіг перевищить $200 млрд.
Сі відповів російському прем'єру стриманіше. "Китай готовий разом з Росією продовжувати твердо підтримувати один одного в питаннях, що стосуються корінних інтересів обох сторін", - сказав він.
Після початку війни в Україні Китай практично вдвічі наростив закупівлі російської нафти, до 2 млн. барелів на добу; на 127% збільшив імпорт вугілля; на 200% – алюмінію. Проблема, втім, виникла із зерном: хоча загальний імпорт пшениці Китаєм підскочив на 60%, частка російської продукції склала нікчемні 0,5% — у 120 разів менше, ніж австралійської, і в 36 разів менше, ніж канадської.
«Російські аграрії готові істотно наростити експорт своєї продукції на китайський ринок і розширити спектр товарів, що поставляються», — запропонував Мішустін. Але публічної відповіді від Сі Цзіньпіна не було.
З китайцями вкрай складно домовлятися, поскаржився у розмові з «Відомостями» близький до російського бізнесу співрозмовник. «Китайці традиційно делікатні, але переговори ведуться не у форматі peer-to-peer (на рівних). Поки що Росія, на жаль, виступає швидше як молодший партнер», — визнав він.
