Російська влада розглядає можливість залучення позики в юанях у Китаю.
Про це заявив в інтерв'ю росЗМІ так званий міністр фінансів Антон Сілуанов.
За його словами, відповідні повноваження закріплені за Мінфіном у законі про бюджет. «Право залучити позики у юанях є. Переговори з китайськими партнерами йдуть досить давно», — сказав Силуанов, зазначивши, що «рішення поки що немає».
Останній раунд відбувся наприкінці минулого року, повідомив міністр, не уточнивши, чи вдалося досягти прогресу.
Проект державних юаневих облігацій обговорюється в Росії з моменту різкого загострення відносин із Заходом у 2014 році. Випуск на суму близько 6 млрд юанів (до 1 млрд доларів за старими курсами) спочатку планували на 2016 рік, потім перенесли на 2017-й. У березні 2019-го заступник міністра фінансів Сергій Сторчак, який тоді обіймав посаду, визнав: прогресу в переговорах немає.
Після початку війни з Україною уряд знову реанімував ідею юаневих держоблігацій, розраховуючи залучити гроші китайських інвесторів та замінити ними західний капітал. Але зазнало фіаско: у вересні 2022 року заступник голови Мінфіну Тимур Максимов повідомив, що домовитися, як і раніше, не вдається. Пекін дозволяє зарубіжним позичальникам так звані панда-бонди. Але продаються на внутрішньому ринку КНР, а щоб вивести гроші за межі Китаю, не можна без спеціального дозволу.
У 2024 році Мінфін має знайти 1,6 трлн рублів, щоб профінансувати дефіцит бюджету, в якому вперше з часів СРСР кожен третій рубль закладений на армію і війну. Згідно із законом про бюджет, при видатках у 36,6 трлн рублів Мінфін планує отримати лише 35 трлн рублів доходів. Різниця, що виникає, повинна бути покрита за рахунок позик на внутрішньому ринку та використання грошей Фонду національного добробуту.
На початок 2024 року у ФНБ, втім, залишилося лише $55,9 млрд. ліквідних активів — удвічі менше, ніж було до початку війни ($113,5 млрд.). Цього року Мінфін запланував витратити з ФНБ ще 1,3 трлн. рублів на фінансування дефіциту бюджету, а Мінекономрозвитку збирається забрати ще майже 900 млрд. рублів на інвестпроекти.
Це означає, що страховки від нової кризи Росія де-факто не має. Якщо нафта коштуватиме $50, це відніме з резервів ще 1,5-2,0 трлн рублів на додаток до більш ніж 2 трлн рублів на дефіцит та інвестпроекти, оцінює економіст ЦентроКредитбанку Євген Суворов. «У цьому сценарії до вичерпання резервів ми підійдемо вже на початку 2025 року. Простіше кажучи, страховки від зниження цін на нафту Росія більше не має», — робить висновок Суворов.
