Російська монополія «Газпром» створює штучний дефіцит газу в Європі, протягом чотирьох місяців поспіль не контрактуючи додаткових обсягів постачання. Можливі причини такої поведінки аналізуються у публікації видання
«Тексти».
Як відомо, федеральний уряд Німеччини пообіцяв США у декларації про «Північний потік – 2», що РФ отримає санкції, якщо використає «газ як зброю». Однак саме це відбувається просто зараз, останніми місяцями, проте ані Німеччина, ані ЄС, схоже, не збираються на це реагувати.
Запаси газу, що зберігаються в Німеччині (та в інших країнах ЄС), суттєво зменшуються (50% об'єму сховищ проти 80% в той самий час у 2020 році), при цьому «Газпром» не використовує наявні транспортні потужності для додаткового постачання газу через Україну (навіть тоді, коли цього літа зупинив на ремонтні роботи прокачування газу через «Північний потік-1»). Понад те, стало відомо, що Росія нещодавно призупинила продаж газу п'ятьом з семи турецьких імпортерів (частина цього газу також мала йти до ЄС через південноєвропейські країни).
Ця криза з постачанням газу до ЄС уже призвела до різкого зменшення запасів та до збільшення ціни на російський газ, який сьогодні втричі дорожчий, ніж на початку 2020 року (станом на 30 липня 2021-го – понад $500 за 1000 кубометрів).
Однак, найімовірніше, це лише підготовка до наступного кроку Кремля, який через політику уряду Німеччини зробив цю країну (а разом і ЄС) майже повністю залежною у питанні газу від Росії. Наступний крок буде зроблено перед початком опалювального сезону, коли «Північний потік – 2» повністю побудують, але не введуть в експлуатацію через енергетичні директиви ЄС.
«Саме тоді відбудеться шантаж – не виключено, що Кремль поставить Європу перед вибором: або затвердити трубопровід як є, або залишитися із дефіцитом газу (який створюється зараз) усі холодні місяці наступної зими.Для цьо го потрібен ще один крок: транспорт газу через український газогін необхідно обмежити. Цього можна досягнути багатьма способами, наприклад фейковим ремонтом на своєму боці», – йдеться у публікації.
На думку авторів статті, просто зараз у нас на очах розгортається війна за контроль над енергетикою ЄС, яку Росія має всі шанси виграти насамперед за сприяння Німеччини. Звісно, всі гарні декларації ФРН щодо України про збереження транспортування і важливість безпеки залишаться лише на папері. Хіба що збільшать незначним чином «рівень стурбованості» старших учасників ЄС стосовно поведінки Росії, однак не настільки, щоб зупинити спільний з Кремлем газовий бізнес.
