Це був похмурий лютий 2014 року, коли два члени Європарламенту вийшли на сцену на Майдані Незалежності в Києві. Вони дивилися на тисячі українців: молодих і старих. Місяцями на головній площі столиці вони виступали за інтеграцію з Євросоюзом, проти задушливої хватки Москви і корупції у своїй країні.За день до виступу європейських парламентів, снайпери, вірогідно за наказом екс-президента Віктора Януковича, влаштували розправу на Майдані. Церкви були наповнені мертвими і пораненими. Лідер європейських лібералів Гі Вергофстадт і член нідерландської «Народної партії за свободу і демократію» (VVD) Ганс ван Баален приїхали в Київ, щоб підтримати українців.
«Багато людей дякують ЄС, але ми не заслужили вашу подяку», - сказав Вергофстадт зі сцени.
«Це ми дякуємо вам, бо ви відстоюєте європейські цінності і європейські принципи. Ми не дозволимо вам впасти, ми будемо далі підтримувати вас», - додав Ван Баален.
Чи виконала Європа цю обіцянку, яку вона дала Україні? Чого добився ЄС після початку українсько-російської війни на нестабільному східному фланзі союзу? Нідерландське видання
NRC Handelsblad поговорило з європейськими політиками і дипломатами, які побували на Майдані під час української революції. І всі вони надзвичайно критичні сьогодні.
«ЄС досі мало що запропонував Україні. Все ще немає плану чи стратегії», - кажуть одні.
«Ніхто ніколи не розмірковував над цим», - кажуть інші в штаб-квартирах ЄС в Брюсселі. Європейські чиновники попросили видання не називати їхні імена. Тому що питання України дуже чутливе.
Яка політика Європи щодо України в 2019 році? Як іронічно зауважив колишній нідерландський посол в Росії Тоні ван дер Тогт, «стійкість» - це магічне слово.
«За ним стоїть щось на зразок наступного: ми допомагаємо Україні, щоб вона могла краще чинити опір Росії. Але насправді ніхто напевне не знає, що треба робити з нею», - пояснив він.
Впродовж останніх років ЄС навчився мислити більш геополітично під впливом країн-учасниць зі Східної Європи. Але союз завжди не мав охоти до військових чи політичних кроків під боком у Росії.
«Країни ЄС дуже відрізняються від США, які дійсно хочуть приєднання таких країн в регіоні до НАТО. Твердження Москви, що нібито їй довелося анексувати Крим, щоб там не з’явилися прапори альянсу, це просто маячня. Таких планів не було на порядку денному європейців», - сказав Ван дер Тогт.
Він також додав, що розуміє вчинок Ван Баалена і Вергофстадта, які поїхали в Київ підтримувати українців.
«Але погана річ в тому, що вони подали сигнал про європейську підтримку в той час, коли всі знали напевне, що її не буде», - пояснив колишній нідерландський дипломат.
Через п’ять років після Революції Гідності в Україні Ван Баален наполягає на правильності свого вчинку на Майдані Незалежності.
«Я думав, що повинен поїхати туди. Спеціальні загони міліції стріляли демонстрантів, як кроликів. Задум полягав у тому, що якщо на площі з’являться західні політики, стрілянина припиниться», - пояснив він.
Але депутат VVD також розкритикував зовнішню політику Євросоюзу, яку вважає дуже слабкою.
«Ця політика на стані ембріону. Кожна країна в ЄС має свою точку зору і право вето для блокування політичних підходів. Так далі не можна», - вважає Ван Баален.
На його думку, ЄС повинен більше координувати свою роботу з НАТО у військовому полі. З ним згоден політичний партнер його партії – прем’єр-міністр Нідерландів Марк Рютте. Минулого тижня в Цюріху він закликав до побудови «менш наївної» Європи, яка б стояла на власних військових ногах. Європейські цінності, принципи і мораль – все це дуже красиво. Але ЄС, на думку Рютте, повинні боятися інші гравці.
Видання зауважує, що через п’ять років після початку війни Росії проти України, Євросоюз, здається, прокинувся. Але Вашингтон вимагає більшого: «Ви розберетеся нарешті зі своїм східним флангом чи ні?». Це те питання, з яким постійно зіштовхується команда верховного представника ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Федеріки Могеріні. В той час, як США добиваються збільшення військових позицій у Східній Європі і країнах Балтії, політична стратегія щодо регіону і Росії лишається нечіткою.
«Якщо говорити про східний європейський фланг, то він ніколи не викликав захвату у Могеріні. Немає волі займатися регіоном, інвестувати в нього», - сказала виданню німецький політик Ребека Гармс.
Литовський посол в ЄС Йовіта Неліупсіене сказала виданню, що добре знайома з втомою Західної Європи від питання України. За її словами, коли Східна Європа закликає до більш рішучих дій проти Москви, західна сторона називає це «істерією». Деякі країни навіть хочуть скасувати санкції і нормалізувати відносини з Кремлем.
«Вочевидь, західні європейці досі не усвідомили, наскільки уразливі їхні власні демократії», - сказала литовський посол.
