Після російської окупації Криму Німеччина змінила свою політику щодо Росії. Але важко сказати, як довго ще вона буде дотримуватися цього більш жорсткого курсу.«Обидві сторони повинні докласти зусиль для деескалації конфлікту», - сказав міністр закордонних справ Гайко Маас в Києві після зустрічі з українським колегою Павлом Клімкіним, під час якої вони обговорювали ситуацію в Керченській протоці.
Ці його слова викликають занепокоєння з приводу того, чи не змінив часом Берлін свою точку зору на українсько-російську війну, яка триває на Донбасі, пише польське видання
Rzeczpospolita. Тим більше, що Гайко Маас якраз шукає формулу для нової «східної політики», яка була б «не німецькою, а європейською».
«Якщо Росія зупинить свої дії, не буде війни. Якщо це зробить Україна, то не буде України», - прокоментував слова німецького дипломата експерт Джеймс Голтум.
Такої ж думки і посол України в Польщі Андрій Дещиця. Він також звернув увагу на те, що ставлення Берліна до Москви зазнало серйозних змін після анексії Криму російськими військами. І Київ це високо цінує. У Німеччині запевняють, що не змінили своїх підходів. При цьому як доказ наводиться те, що німецька сторона підтримує збереження санкції проти Росії за її злочини в Криму, на Донбасі і Сирії.
«Уряд наполягає на позиції, що двері до діалогу з Росією і далі будуть відкриті, а також бере участь у пошуках рішення для конфлікту на Сході України», - йдеться в заяві на сайті німецького МЗС.
Однак, в ній бракує прямих посилань на слова Гайко Мааса в Києві, хоч і підкреслюється, що в питанні територіальної цілісності України компромісів бути не може. Ця формула також включає питання судноплавства в Керченській протоці. Найближчим часом повинна відбутися зустріч експертів, які будуть обговорювати розміщення спостережної місії в регіоні, яка б складалася з німців і французів. І загалом це все, що Берлін може сказати про Україні. Насправді, нічого нового.
Нічого нового немає і в новій «східній політиці», про яку з певного моменту постійно говорить голова німецької дипломатії. Про її напрямок Маас сказав ще в листопаді на конференції в Берліні. Новий підхід має бути переосмисленою формою Ostpolitik канцлера Віллі Брандта, але при цьому він повинен стати частиною європейської спільної політики у сфері міжнародних відносин і безпеки. Її ключові елементи проголошують стабільність і безпеку в Європі на основі принципу непорушності кордонів, зміцнення економічних зв’язків між Сходом і Заходом, а також посилення демократії, верховенства закону і прав людини через активний обмін на рівні громадянських суспільств.
Всі ці пункти – модифікація німецької політики щодо Росії, яку Берлін проводив аж до моменту окупації Криму. Цей підхід створили політики СДПН, канцлер Герхард Шрьодер і зустрічі так званого «Петербурзького діалогу». Загальна концепція передбачала зближення Німеччини з Росією через угоди й ініціативи, щоб Кремль став більш передбачуваним. Але нічого з цього не вийшло, так само як і з подальшої ініціативи під гаслом партнерства з модернізації, яка б передбачала поліпшення російської системи не лише в технічному вимірі (чого хотіла Москва), а й соціально-економічному і політичному (що Кремль жорстко відкинув).
Але в новій концепції німецької східної політики чомусь немає місця для дискусій про «Північний потік-2». Маас нещодавно визнав, що санкції США проти європейських компаній можуть змусити німецькі фірми вийти з проекту побудови російської «труби».
«Але це не означає, що вона не буде реалізована», - сказав він.
«Нова Ostpolitik Мааса – це маніпуляція з етикеткою», - прокоментувало зусилля міністра закордонних справ ФРН берлінське видання Tagesspiegel, пояснюючи, що не можна наслідувати політику Брандта і в цей же час закривати очі на всі зміни в Європі і світі, які відбулися з 70-х років, коли він очолював німецький уряд.
