Той факт, що Джо Байден стане наступним президентом США, спровокував величезну хвилю різної літератури про його наміри щодо Китаю. Але за останні чотири роки, впродовж яких він не обіймав жодних посад, Байден насправді зробив Росію своєю головною ціллю в битві з авторитаризмом.Про це пише
The Guardian, нагадуючи, що за лічені дні до інавгурації 46-го президента США, в Росії арештували опозиціонера Олексія Навального. І це стане випробуванням, в ході якого може виникнути напруга у відносинах з двома найближчими союзниками Америки: Німеччиною і Великою Британією.
Німеччина під керівництвом Ангели Меркель завжди була проти конфронтації з Росією і з усіх сил намагається врятувати російський газопровід "Північний потік-2". В Берліні наполягають, що це комерційний, а не політичний проект. Але Меркель зустрілася з Навальним, який лікувався в німецькій столиці після отруєння "новачком". Володимир Путін через це зневажливо його назвав "берлінським пацієнтом". Уряд Меркель тепер може відчувати особисте зобов’язання допомогти Навальному і не обмежуватися лише риторикою.
Оточення Путіна вже під широкими санкціями США. Тож можливості запровадити нові адресні санкції для демонстрації несхвалення дуже обмежені. Меркель може задуматися про долю "Північного потоку-2".
У випадку Великої Британії, прем'єр-міністри королівства завжди жорстко висловлювалися про Росію. Але їхня риторика чомусь не призвела до придушення юристів, бухгалтерів й армії агентів з нерухомості, які допомагають російським клептократам "перекачувати" своє нечесно здобуте багатство в Лондон.
The Guardian пише, що впродовж останніх чотирьох років Захід зіштовхнувся неоднозначністю політики США щодо Росії. Держдепартамент був готовий виступити проти Москви, але президент Дональд Трамп не приховував своє повне бажання пробачити будь-що Володимиру Путіну.
Байден обрав досвідчену команду з глибокими знаннями про Росію. Вона включає директора ЦРУ Вільяма Барнса, заступника Держсекретаря з політичних питань Вікторію Нуланд, старшого директора з питань Росії й Центральної Азії в Національній раді безпеки США Андреа Кенделл-Тейлор, заступницю голови Пентагону Кейтлін Хікс, а також координатора з прав людини й демократії Шанті Калатіл. Разом вони спробують послати Німеччині більш чіткі сигнали про американську політику щодо Росії, а також про те, як боротися з занепадом демократії в Європі чи з російським втручанням.
Потужна кібератака на інститути в Вашингтоні, в якій звинувачують російську зовнішню розвідку, сильно тривожить Конгрес. Байден пообіцяв, що зробить підтримку демократії головним принципом своєї зовнішньої політики. Багато хто сумнівається у мудрості бажання США стати прапороносцем ліберальних цінностей, зважаючи на їхню власну кризу. Але штурм Капітолію у Вашингтоні лише переконала соратників Байдена в правильності такого порядку денного й важливості цих планів для Америки.
Тож лінією фронту на "полі битви", де нова адміністрація США і Росія будуть вести протистояння, швидше за все, буде пролягати на пострадянському просторі. Вона буде включати як мінімум Україну, Білорусь і Грузію. Попри всі розмови в Америці про підйом Китаю й наслідків "азійського століття", саме загроза з боку старого ворога часів Холодної війни тривожить Трансатлантичний альянс найбільше. Принаймні, поки що.
