[xvalue_foto1]Росія багато разів заперечувала, що восени 2017 року на її території сталася аварія, в результаті якої стався витік радіації. Але результати розслідування, яке провела група міжнародних експертів, вказує на те, що Москва знову збрехала.Про це пише
Gazeta Wyborcza, нагадуючи, що в кінці вересня 2017 року у більшості країн Європи, зокрема в Німеччині, Австрії, Італії, Швейцарії, Франції, Греції, Норвегії, Румунії й Болгарії, а також в Польщі була зафіксована присутність радіоактивного рутенію-106. Вимірювальні прилади більшості європейських станцій виявляли цей ізотоп впродовж двох тижнів.
«Знайдена кількість рутенію не мала і не буде мати жодного впливу на здоров’я польських громадян», - заспокоювала тоді в прес-релізі Державна атомна агенція Польщі.
Найвищий рівень радіоактивного матеріалу на польській території сягав 6,4 мБк на метр кубічний. Це не багато. При такому фоні можна навіть за все життя не отримати небезпечну дозу опромінення. В Європі найвищий фон був зафіксований у Румунії – 170 мБк на метр кубічний. Втім, це теж не загрозливий рівень.
Але попри це, європейські служби були стривожені. Рутеній-106 не існує в природі. Це продукт розпаду урану. Втім, витік на атомних електростанціях виключили зі списку можливих пояснень, тому що в такому випадку в повітрі поруч з рутенієм з’явилися б й інші радіоактивні ізотопи. Звідки ж взялася ця хмара радіації?
Почалося міжнародне розслідування. Рутеній-106 отримують з використаного ядерного палива. Він використовується в медицині для слабких опромінювань при лікуванні раку. Але аварія в одному чи кількох медичних закладах не дала б такий фон, який би помітили в усій Європі. Французька агенція ядерної безпеки IRSN після аналізу зразків повітря досить швидко встановила, що джерело рутенію могло бути на території Росії чи Казахстану.
Вже тоді французька сторона вказувала на те, що радіоактивний рутеній міг потрапити в атмосферу з Озерська в Челябінській області. Адже там розташований завод «Маяк» - один з найбільших у Росії атомних об’єктів, які колись займалися виробництвом плутонію для ядерних боєголовок. Сьогодні тут утилізують ядерне паливо з реакторів АЕС. На цьому заводі вже були аварії. Найбільша з них сталася у вересні 1957 року, коли через вихід з ладу системи охолодження вибухнув резервуар з десятками тисяч тонн радіоактивних відходів. Тисячі квадратних кілометрів були заражені. Вважається. Що понад 200 людей загинули від променевої хвороби, 10 тисяч були евакуйовані, а 470 тисяч людей постраждали від опромінення.
Але цього разу Росія не повідомляла про жодну аварію на «Маяку». Хоча, як вважали в IRSN, інцидент вірогідно був дуже масштабним. В повітря злетів газ зі 100-300 тБк радіації. 7 жовтня 2017 року МАГАТЕ попросила всі країни-учасниці перевірити у себе можливі джерела витоку рутенію. Щоб відвести від себе підозри, на початку грудня 2017 Росія висунула припущення, що рутеній-106 міг походити з якогось супутника з цим матеріалом у генераторах. А повітрі радіоактивні ізотопи з’явилися після того, як апарат згорів у атмосфері.
В аналізі, який публікує PNAS Академії наук США, спростовується гіпотеза про супутник. На додачу в ньому описані результати оцінок руху виявлених в повітрі ізотопів рутенію-106 і рутенію-103, які вказують на походження радіоактивних матеріалів з півдня Уралу.
«Можливо, це ядерний комплекс Маяк», - дійшли автори аналізу на чолі з Георгом Штайнхаузером з Лейбніцького університету й Олів’є Массоном з французького IRSN.
У своїй доповіді вони навіть вказали, що вірогідно ядерна аварія в Росії сталася 25 вересня 2017 року приблизно о 18:00 або ж наступного дня до полудня.
В італійській лабораторії на масиві Гран-Сассо в Апеннінах тривала підготовка до експерименту, метою якого було виявити гіпотетичну елементарну частинку матерії – так зване стерильне нейтрино. Для цього Італії було потрібне джерело сильного випромінювання від радіоактивного церію-144. Доставити його повинен був російський «Маяк». Росіяни повинні були отримати чистий церій-144 з відпрацьованого ядерного палива.
Один з побічних продуктів цього процесу був оксид рутенію RuO4. З ним потрібно обережно поводитися, тому що він стає вибухонебезпечним при температурі вищій 100 градусів за Цельсієм.
Автори аналізу, опублікованого в PNAS, вказують, що вибух цього оксиду рутенію міг стати причиною появи радіоактивної хмари над Європою у 2017 році. Вони допускають, що росіяни хотіли використати велике джерело церію для виконання замовлення Італії. Тому вони взяли для процесу паливо з електростанції, яке було не достатньо охолодженим. Його охолоджували менш ніж два роки замість необхідних трьох і більше. Такий матеріал дуже радіоактивний і небезпечний для переробки.
«Радіація могла змінити хімічну реакцію, а недостатнє охолодження використаного палива могло нагріти газоподібний оксид рутенію до вибухонебезпечної температури», - пояснив Георг Штайнхаузер.
Це пояснення підтверджує той факт, що невдовзі після появи радіоактивного ізотопу рутенію над Європою Росія без пояснень відмовилася від контракту з Італією. Вочевидь, під час виробництва необхідної кількості церію-144 щось пішло не так.
Видання пише, що важливо дізнатися про деталі аварії, яка вірогідно сталася в Росії у 2017 році. Адже все вказує на те, що її масштаб був дуже великий. І без жертв навряд чи обійшлося.
«Для працівника, який був поряд з радіоактивною хмарою рутенію, це означало надзвичайно великий рівень опромінення», - сказав Стайнхаузер.
