У Кремлі скасували парад перемоги в Москві, пояснюючи це тим, що потрібно віддати належне героїзму учасників війни, але і не наражати на небезпеку здоров’я людей. Путін так настирливо запрошував наперед лідерів світових держав відвідати Москву і взяти участь 9 травня у святкуванні 75 річниці перемоги, що видно таки наврочив.Коронавірус стрімко руйнує всі плани російського диктатора, і як би він не намагався під його прикриттям умовити Захід зняти санкції, які раніше постійно називав корисними для Російської Федерації, він цього не доб’ється без звільнення окупованих територій України.
Що може бути простіше, виведи свої війська з окупованого українського Криму, відведи свою військову армаду з Донбасу назад в Росію, заплати репарації, покайся перед українцями, і вже тоді починай говорити про можливість зняття санкцій.
Але ж ні. В Москві вирішили розжалобити західний світ, мовляв, ми ось такі нещасні, у нас на носі епідемія вірусу, тому давайте просто так знімайте ненависні нам санкції. Але так не працює, або ви відмовляєтесь від претензій на світову гегемонію і спроб нагнути увесь світ, або пройдете свій шлях до кінця.
Очевидно, що Росія опинилася на краю прірви, і якщо Путін не поступиться найближчим часом, то він сам підштовхне її вниз. Іншого варіанту просто не існує.
Як би там в Кремлі не секретили рівень захворювань в Росії на вірус COVID-19, ця “бомба” вже вибухнула. А якщо вірус стрімко пошириться по Москві, то Путін та його подільники матимуть можливість втекти на свої численні дачі і там отримати найкраще лікування. А що робити пересічним москвичам? Про них, звісно, ніхто думати не буде.
Росія знаходиться на початку катастрофи з дуже великою кількістю загиблих. Тому ніякого в травні параду в Москві й бути не може, крім “параду катафалків” на вулицях російської столиці.
І можна не сумніватися, що офіційні повідомлення про вірусні справи в Росії, будуть такими ж “достовірними”, як і результати президентських і парламентських виборів.
Росія має протяжний кордон з сусіднім Китаєм, прикордонний рух і торгівля між двома країнами були дуже інтенсивними, а соціальні контакти не припинялися довгий час, навіть після повідомлення китайців про вірус COVID-19. Тепер Москва муситиме пожинати сумні наслідки такої легковажності.
Стає зрозуміло, що нафтові мільярди, котрі б мали піти на модернізацію російської системи охорони здоров’я, були витрачені не за призначенням. Ті, хто радів анексії українського Криму, тепер будуть спроможні наочно переконатися в тому, якими трагічним наслідками здатне обернутися захоплення чужих територій і ведення війни з сусідньою Україною.
Незабаром російська система охорони здоров’я може бути обтяжена десятками тисяч нових випадків захворювань на короновірус, і жодні приписи щодо стримування поширення інформації тут Путіну не допоможуть.
У “коронавірусні часи” Путін почав “здуватися”. Дезінформація, котра потоками виливається з телевізора, вже не спроможна пояснити населенню, що “сильний керманич” залишив свою країну абсолютно не підготовленою до таких тектонічних потрясінь.
Вірус COVID-19 вже знаходиться в Росії і починає крокувати її величезними територіями. І тут до росіян почне доходити, що поза межами Москви, Санкт-Петербурга і ще деяких великих міст, лікарні обладнані безнадійно застарілою апаратурою, а медична допомога в державі поставлена на дуже низькому рівні.
Взимку, а у віддалених районах півночі Російської Федерації, зима ще не здасть своїх позицій і в березні та квітні, медична допомога можлива лише шляхом доставки лікарів й медикаментів літаками.
І тільки після того, як зійде крига на великих північних річках, відкриється можливість доставки медикаментів кораблями. Тому хоча в зв’язку з розмірами країни та часто обмеженим транспортним сполученням, поширення зараження населення займе значно довший час, ніж у Західній Європі, але й можливості надання допомоги хворим будуть набагато більш витратними.
Крім того, диктаторські режими, в часи подібних складних випробувань, приділяють мало уваги літнім, слабким та хворим людям. Адже, в першу чергу, режим спасатиме членів путінської команди, бюрократичну номенклатуру і свою обслугу, а до простих людей будуть ставитися, як завжди, за залишковим принципом.
Гірка правда для росіян полягає в тому, що під час наростаючої економічної кризи, Путін починає втрачати важелі впливу і перестає контролювати ситуацію в країні. Тому так мало робиться для стримування вірусу COVID-19 і лікування громадян. Ще трохи і уряд буде просто не в змозі, через напівзруйнований бюджет, виплачувати пенсії і зарплати бюджетникам. І ось тоді народне невдоволення ситуацією, котра стрімко погіршується, може вилитися в протести, демонстрації і погроми супермаркетів та магазинів.
І поки що в Росії немає паніки щодо коронавірусу, оскільки частина росіян, завдяки путінському телевізору, переконані, що знають – COVID-19 навіть менш небезпечний, ніж сезонний грип. Але коли вони усвідомлять, що це зовсім не так, то вже може бути занадто пізно.
Причин такого ставлення до свого здоров’я багато: росіяни часто уникають лікарень і покладаються на народну медицину, шаманство чи магію.
Зокрема, чоловіки часто нехтують власним здоров’ям. Багато хто їде на негостинний північний схід, щоб заробити грошей і померти рано, через що вони виходять на пенсію на десять років раніше, ніж решта.
Путіну довгі роки вдавалося ховати в тіні величезну кількість страждань, бід, нещасть, зневаги та безнадії в російському суспільстві, тепер же це все може водночас, як виверження “соціального вулкану”, вихлюпнутися на поверхню.
Фактором потенційної небезпеки є і те, що Російська Федерація межує з Китаєм та Північною Кореєю, де процвітає “чорний ринок”. Звідти також можливий “експорт” вірусного зараження для росіян.
Недофінансована система здоров’я Росії швидко дасть себе знати. Введенням карантину можна буде лише дещо локалізувати поширення вірусу COVID-19. Але механізм глобальної пандемії такий, що якщо загальмувати поширення вірусу на деякий час, то він заново може “спалахнути”, коли суспільне життя знову набере обертів. І це стосується не лише Росії.
Пандемію коронавірусу, на жаль, швидко не вдасться “погасити”. І єдиним рішенням є контроль за швидкістю його поширення та нові медичні заходи. Адже закриття кордонів не зможе допомагати постійно.
Здавалося, що з призупиненням суспільного життя, війни, які веде Путін мали б також затихнути. Але Москва не здатна, навіть в такий складний час, відмовитися від згубної для себе експансіоністської політики.
Під час наближення катастрофічної економічної кризи, через різке зменшення цін на нафту, що повинен був би робити Путін? Визнати допущені помилки і швидко вивести свої війська з окупованих частин України. І вже тоді просити Захід про зняття санкцій. Але він дуже боїться проявити таку свою “слабість”, опасаючись, що почнуться повстання в російських регіонах.
В українських інтересах було б, щоб Москва якнайшвидше поступилася своїми імперськими принципами.
Проте від Кремля можна прогнозовано чекати іншого. Путін може спробувати умовляти нинішнє українське керівництво, в ім’я колишньої нібито “братської дружби” і “спільної історії”, зняти з Росії українські санкції й виступити в ролі адвоката Москви перед Заходом, попросивши його також зняти санкції та зменшити тиск на Російську Федерацію. Мовляв, ми з Кремлем про все вже домовилися, а далі – це вже наші внутрішні між собою справи.
І тут дуже важливо, щоб в Києві не піддалися на подібні провокації Москви. Адже ніяке зняття санкцій не можна навіть обговорювати доти, поки Росія не виведе свої війська з анексованого Криму і окупованої частини Донбасу.
