На миротворчу політику президента Володимира Зеленського варто дивитись з двох точок зору. Перша - сигнали, які посилають українському суспільству та західним партнерам. Друга - реальні дії.Про це
в інтерв'ю журналу "Країна" говорить офіцер резерву Збройних сил України Роман Кулик.
"Зовнішня політика у дуже поганому стані. П'ять минулих років доводили європейцям та американцям, що ми жорстко воюємо з РФ, яка напала на нас. Усе базувалось навколо того, що ведемо нерівну війну. Мовляв, нам треба допомагати санкціями та військово-технічним співробітництвом. Зеленський провадить риторику, що треба зустрітись у Нормандському форматі, переговорити, почути один одного, адже ми хочемо миру. Переконує світ, що Україна не здатна більше опиратися Путіну", - каже офіцер.
За його словами, меседжі, які посилають народові України, ще гірші.
"З 2016-го у суспільстві почала проявлятись втома від війни. Люди не хочуть бачити новин про бойові дії, чути про втрати. Бажають закінчити її. Найчастіше це ті, хто ніколи й не воював. Зеленський використав ці суспільні настрої під час передвиборчої кампанії. Мовляв, поганий Порошенко заробляв на війні, а він зможе знайти підхід до Путіна. Це помилкова теза. Але її досі просуває владна команда. Деморалізує ту частину суспільства, яка досі хоче опиратись російській агресії. Ветеранам, військовим, волонтерам це точно не додає мотивації. Люди зневірюються.
Пафосна риторика Порошенка теж була не найкращим варіантом. Але він, принаймні, говорив про мир виключно на українських переможних умовах. Головна проблема миротворчої політики Зеленського у тому, що вона демотивує пасіонарну частину суспільства", - додає Роман Кулик.
