Коли один недополковник, витираючи вуса від сметани, питає: «Хто з’їв сметану?», мені є що відповісти з цифрами. Коли воно, розмахуючи рученятами, кидає лайно в мою Армію, я не буду добирати слів і потикаю його вусами в розкидане.
В мене мало питань до пана Марчука і попередніх міністрів оборони 2000-2004 рр. Військовий бюджет складав 0,4…0,5…0,6…0,8…1,0 млрд. доларів на рік (тут:
https://goo.gl/J9bZrq), чисельність ЗСУ сягала за 250 тис. осіб, кількість техніки зашкалювала. Тут, як не крути, математика не складається. Поділиш той бюджет на особовий склад і сльози навертаються.
Але в мене є велике питання до пана Гриценка і всіх його наступників, включаючи Лєбєдєва. Ви тратили $1,5-2,5 млрд. на рік. НА ЩО? На безплатну робочу силу, яка копала вам дачі і яку годували саламатою? Може на нове речове забезпечення? На паливо для техніки, яка не виїжджала з боксів? На її ремонт може чи на модернізацію? На нові озброєння? На якусь війну, про яку ми не знаємо? Де, курва, сліди від 14 млрд. доларів США військового бюджету 2006-2013 рр.?!
Чому в 2014-му ми мусили їхати в АТО жовтими богданами і воювати Максимами, які бачили ще Котовського? Чому бійцям привозили бинти, які розсипалися в руках, бо пролежали 60 років? Чому в перші місяці війни все речове забезпечення було з дому або волонтерське? Чому боєздатність підрозділу залежала від того, чи привезуть волонтери акумулятори, щоб завести старі корчі і виїхати на виконання завдання? Де, курва, сліди від 14 млрд. доларів США військового бюджету 2006-2013 рр.?!
2006-2013 рр. – чорні сторінки в історії української Армії. Коли особовий склад скоротили на 35% ніби то для економії. Коли великі державні гроші виділялися ніби то для реформи і модернізації. Коли 67% техніки порізали або продали, залишивши пусте місце. Де, курва, сліди від тої економії, модернізації і оптимізації?! Все розпилили. Всі приклалися, від прапорщика до міністра, кожен на своєму місці.
Тому коли воно щось бубнить про «мародерство на крові» і про «вражаючий масштаб»… Курва, з вражаючим масштабом ти попутав на 10 років. Ми в 2014-2015 рр. на таких же $2,5 млрд на рік воювали. Знаєш скільки коштує день війни? Пані Яресько казала в 2014-му, що $5 млн. Помнож на 365 днів і отримаєш $1,8 млрд. Добре, хай $1,0 млрд. А решта $1,5 млрд. нам хватило на все: збільшити чисельність війська на 70% і кожного бійця одягнути і спорядити, відновити критичний мінімум техніки і озброєння, створити «з нуля» медичне забезпечення, харчове забезпечення, навчальні центри і військові містечка… Ні, не за один рік. В 2014-2015 рр. зразу ні на що не вистачало. Але з кожним роком закривалися найкритичніші місця і вивільнені кошти кидалися на наступну задачу. Ось тепер дійшли до грошового забезпечення і новітніх ракет. Через 5 років мою Армію не впізнати. А наскільки виріс бюджет?
От і порахуй, хто мародер. Наші катастрофічні втрати в перші і найважчі місяці війни на совісті таких от недополковників. А ми потом і безсонними ночами виправляємо накоєне ними лихо.
