Ми живемо в зовсім іншому світі, ніж той, де формувався і який намагався формувати Степан Бандера. Але дискусії про нього досі не змовкають в Україні, періодично вихлюпуючись поза її межі.
Він досі не став одним із діячів минулого, яких знаємо лиш за портретами в підручниках історії. Він досі важливий для сьогодення. Ним захоплюються та ненавидять так сильно, ніби він досі живий і впливає на життя інших. Ніби досі триває його боротьба.
Але насправді ж триває! Хай як змінився світ із часу смерті Бандери, боротьба українців за свободу продовжується.
Наша столітня війна не закінчилася. І навіть головний ворог у ній, попри різні назви — Російська імперія, СССР, Російська Федерація — залишається незмінним. Він дуже добре розуміє тяглість боротьби, тому для Росії бандерівцями є і партизани, що боролися з нею на Західній Україні у 1940-1950-ті, і активісти Помаранчевого та ЄвроМайданів, і солдати Збройних сил України, що стримують її наступ на Сході.
Це розуміють чи відчувають й самі українці, тому червоно-чорні прапори, бандерівське вітання «Слава Україні!» — невід‘ємний атрибут боротьби за свободу на Майданах 1990, 2004, 2013-2014 і нині на фронті.
