Нещодавно Окружний адміністративний суд Києва відкрив провадження у справі, де експрезидент-втікач Віктор Янукович оскаржує позбавлення його повноважень у 2014 році. За законом, строк оскарження у таких випадках становить пів року, але ОАСК це не зупинило і після восьми років — якраз тоді, коли гібридна війна Росії проти України сягнула чергового піку. Однак дії цього суду аж ніяк не дивують, коли згадати про суддів, які в його стінах виносять рішення іменем України.
Президент вніс невідкладний законопроєкт про ліквідацію ОАСК ще 13 квітня 2021 року як реакцію на петицію, що набрала 25 тисяч підписів громадян, і черговий скандал із суддівськими сейфами, повними готівки. Крім того, Зеленський вніс до парламенту й інший законопроєкт про скорочення повноважень ОАСК і передачу їхньої частини Верховному суду. Обидва проєкти включено до порядку денного сесії, однак розгляду по суті у профільному комітеті під головуванням Андрія Костіна так і не відбулося.
На прес-конференції 26 листопада Володимир Зеленський назвав буксування законопроекту про ліквідацію «шаховою грою»: голосування за ОАСК нібито розділило б парламент та унеможливило ухвалення законів про судову реформу. Цю думку підтвердив і голова парламенту Руслан Стефанчук. За його словами, «депутати сконцентрувались на вирішенні більш важливих питань». Отже парламентарії вже десятий місяць поспіль не можуть виконати волю народу, а ОАСК продовжує штампувати відкрито антиукраїнські рішення, які нівелюють інституції, блокують трансформацію України та підіграють російським наративам. Але найголовніше — подають недвозначний сигнал, що корупції і свавіллю у судовій системі ніщо не загрожує.
Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає справи, де позивач чи відповідач є суб’єктом владних повноважень національного рівня. Це може бути будь-який орган: Антимонопольний комітет, Національний банк, міністерства і центральні органи виконавчої влади, повноваження яких поширюються на всю Україну.
Це і робить ОАСК надзвичайно впливовим: команді під керівництвом сумнозвісного Павла Вовка можна легко скасувати постанову Кабміну, якщо вона суперечить чиїмось приватним інтересам, відсторонити чи поновити на посаді будь-якого високопосадовця. Можна довго перераховувати «дрібні» рішення, які забезпечили інтереси «великих» людей, наприклад, виплата мільярда гривень з Приватбанку братам Суркісам і рішення в інтересах Іванющенка та Ставицького. Однак «вовчий» суд через судові рішення допомагає не лише корупційним оборудкам. Частина рішень ОАСК має відверто проросійський характер, що ставить під загрозу національну безпеку та ефективні спроби протидії російському впливу, особливо зараз, в умовах загострення загрози з боку Російської Федерації. Раніше Фундація DEJURE зібрала досьє 49 суддів ОАСК. У матеріалі наведемо їхні найрезонансніші рішення.
Заборона і розгін Майдану
Суддя ОАСК Віктор Данилишин першим заборонив встановлювати намети і малі архітектурні форми на Майдані Незалежності, Хрещатику та Європейській площі з 22 листопада 2013 року по 7 січня 2014-го.
Уночі 25 листопада 2013 року мітингувальників на Європейській площі повідомили про встановлені рішенням ОАСК заборони. Оскільки це рішення не було виконане, правоохоронці почали відкривати перші кримінальні справи та заарештовувати активістів. Незаконність цього судового рішення 23 січня 2014 року встановив Київський апеляційний адміністративний суд. У подальшому масові заходи у центрі Києва забороняли експодружжя суддів ОАСК Валерій і Анна Кузьменко.
30 листопада 2013 року о 23:55 суддя ОАСК Богдан Санін заборонив будь-яким особам мирно збиратися на Майдані Незалежності, Хрещатику та всіх центральних вулицях Києва на період з 1 грудня 2013-го по 7 січня 2014-го. Цим рішенням він зробив правопорушниками мільйони людей, які вийшли на Майдан через побиття студентів під Монументом Незалежності. Уже 9 грудня 2013 року колега Саніна — суддя Євген Аблов — у найкоротші терміни зобов’язав «Беркут» розігнати Майдан. На виконання саме цього рішення бійці «Беркуту» у ніч з 10 на 11 грудня 2013 року провели невдалу спробу штурму Майдану. Пізніше Вищий адміністративний суд скасував рішення Саніна як незаконне. За ці дії мали бути звільнені і Санін, і Аблов, але обоє уникнули покарання. Як випливає із записів НАБУ, до їхнього захисту причетний Павло Вовк, який для цього впливав на членів Вищої ради правосуддя (ВРП).
Зупинення переходу армії на нову систему харчування за стандартами НАТО
У липні 2019 року суддя ОАСК Альона Мазур за позовом ФОП — учасниці продовольчих тендерів міністерства шляхом забезпечення позову зупинила дію наказу Міноборони про перехід на харчування за новою системою.
На тривалий час була заблокована реформа, яка передбачає перехід на нову, якіснішу систему харчування української армії за каталогом, що містить 409 видів продуктів на вибір (схожа система використовується майже у всіх арміях НАТО). Стара система харчування радянського зразка, яка діяла до того часу, викликала багато нарікань з боку військовослужбовців. Також рішенням ОАСК було заблоковано проведення капітальних ремонтів (або будівництво) їдалень та закупівлю сучасного обладнання, яке давало можливість підвищити якість приготування.
На той час якісно інше харчування уже отримували близько 60 тисяч військових у понад 70 військових частинах та навчальних закладах. На 2019 рік було передбачено переведення ще 284 частин із загальною чисельністю близько 50 тисяч осіб.
Дію наказу було відновлено лише в березні 2020 року, коли ОАСК відмовив у позові по суті.
Скасування нового українського правопису
28 січня 2021 року ОАСК скасував постанову Кабінету міністрів, що запровадила новий український правопис. Підстава — у Кабміну немає права змінювати правопис, бо це не його компетенція. Позивачем у справі стала громадська організація Ростислава Кравця — «ручного» адвоката ОАСК, зафіксованого на «плівках Вовка». 11 травня Апеляційний суд скасував рішення ОАСК. Процес запровадження нових правил української мови було призупинено на майже чотири місяці.
Нагадаємо, правопис впроваджує низку змін, зокрема скасовує норми, введені в українську мову за радянських часів унаслідок політики русифікації.
Перегляд підручників історії
21 січня 2020 року ОАСК зобов’язав Міністерство освіти і науки переглянути опис подій Революції Гідності в підручниках історії. Суд задовольнив відповідний позов Андрія Портнова, скандального заступника голови адміністрації президента часів Януковича і творця залежної судової вертикалі.
За інформацією у позові, Портнов, зокрема, наголошував, що твердження «...22 січня 2014 р., у День Соборності України, снайпери «Беркута» застрелили на вулиці Грушевського п'ятьох активістів Євромайдану» не підтверджене рішенням суду. Також Портнов вважав, що інформація про Євромайдан висвітлена «однобічно, з вигадуванням даних та фактів» і «спотворює дійсні історичні події».
Після рішення ОАСК Міносвіти мало скасувати гриф «Рекомендовано МОН» у низці підручників з історії України для 5-го та 11-го класів і переглянути їх. Крім того, МОН було зобов’язане оголосити конкурс для відбору нових підручників, а також їхній перегляд для «повної, достовірної та об'єктивної інформації».
20 квітня 2020-го Апеляційний суд скасував рішення ОАСК, відбивши антиукраїнський наратив Портнова.
Скасування пам’ятних заходів українських діячів
Окружний адмінсуд задовольнив інший позов Портнова, який забороняв святкувати ювілеї восьми діячів національно-визвольного руху під час Другої світової війни. Рішення стосувалося голови Проводу ОУН Андрія Мельника, полковника Армії Української держави, ад'ютанта гетьмана Павла Скоропадського Івана Полтавця-Остряниці, полковників УПА Василя Левковича, Василя Сидора та Василя Галаси, українських письменників Юрія Липи та Уласа Самчука, а також українського вченого і редактора «Енциклопедії українознавства» Володимира Кубійовича.
Портнов просив визнати, що рішення Київської міської ради про відзначення у Києві ювілеїв цих діячів — незаконні, «спотворюють сутність національної ідеї» та суперечать закону про засудження нацистського режиму. 19 січня 2021 року ОАСК дав на це добро, заборонивши святкування заднім числом. Апеляційний суд залишив рішення ОАСК у силі.
Повернення проспекту Бандери назви Московський
У лютому 2021 року ОАСК скасував рішення Київської міської ради про перейменування ряду декомунізованих київських вулиць. Після старту декомунізації Київська міськрада перейменувала низку вулиць, названих на честь діячів комуністичного режиму. Тоді проспект Московський став проспектом Бандери, вулиця Баумана — вулицею Януша Корчака (Шевченківський район), вулиця Кутузова — вулицею Генерала Алмазова, вулиця Суворова — вулицею Михайла Омеляновича-Павленка, а провулок Кутузова — провулком Євгена Гуцала. ОАСК скасував перейменування вулиць. Проспект імені Степана Бандери ОАСК «полюбив» найбільше, — перша спроба повернути проспекту колишню назву відбулася 2019-го і закінчилася рішенням Апеляційного суду залишити проспекту ім’я Бандери.
22 квітня 2021 року Апеляційний суд укотре визнав законним перейменування Московського проспекту на проспект Степана Бандери, а також чотирьох інших вулиць Києва.
Призупинення перейменування УПЦ МП
У 2019 році ОАСК розглянув позов народного депутата від «Опозиційного блоку» Олександра Долженкова і врятував від перейменування Українську православну церкву Московського патріархату.
Київська митрополія УПЦ, очолювана Онуфрієм, не належить до об’єднаної після Томосу Української православної церкви, а є підрозділом УПЦ Московського патріархату і належить до Російської православної церкви. 2018 року Верховна Рада ухвалила закон №2662-VIII, що зобов’язував Київську митрополію УПЦ і решту організацій, пов’язаних із Московським патріархатом, вказати у назві належність до Російської православної церкви. Аналогічний указ про перейменування низки релігійних організацій для чіткого інформування вірян про походження з Росії видало і Міністерство культури. Ці організації оскаржили наказ Мінкульту в ОАСК.
Наразі справа не рухається — ОАСК тільки прийняв рішення про забезпечення позову. Але й УПЦ МП може не перейматися, — до прийняття кінцевого рішення суд Вовка призупинив перейменування.
На рішення суддів ОАСКу могла вплинути особиста неприязнь до прийняття Томосу про автокефалію, яка мала об’єднати УПЦ Київського патріархату, Українську автокефальну православну церкву та УПЦ Московського патріархату в єдину Православну церкву України. Як повідомляють журналісти Слідства.Інфо, один із суддів через свою ворожість до ідеї Томосу ледь не посварився із грецьким екскурсоводом під час подорожі до Афону. Після ухвалення рішення про призупинення перейменування УПЦ МП судді ОАСК відвідували митрополита УПЦ МП Онуфрія.
Скасування заборони на в’їзд російському актору Добронравову і заборони на показ «Сватів»
У березні 2017 року Окружний адмінсуд Києва скасував заборону Служби безпеки України на в'їзд в Україну російському актору Федору Добронравову, задовольнивши позов студії «1+1» і ТОВ «Кіноквартал» (підпорядкованого «Кварталу 95» Зеленського). ОАСК також скасував заборону на показ серіалу «Свати», який було створено студією «Квартал 95».
Добронравов публічно підтримав анексію Криму Росією та відвідував окупований півострів. Таке рішення було «подарунком» Зеленському від ОАСК, — так сказав сам Вовк у викладених плівках із записом розмов в Окружному адмінсуді.
Блокування роботи Уляни Супрун і поновлення Романа Насірова
Суддя ОАСК Сергій Каракашьян відомий своїми рішеннями про блокування роботи реформаторів на високих посадах і поновлення підозрюваних у корупції. 2019 року суддя заборонив в.о. міністра охорони здоров’я України Уляні Супрун вчиняти будь-які дії, спрямовані на реалізацію повноважень міністра охорони здоров’я України, що заблокувало роботу міністерства. Як наслідок, під загрозою опинилася доставка великої партії життєво необхідних ліків територією України. 23 березня 2020 року Верховний Суд визнав рішення незаконним, відтак, скасував його.
Роком раніше Каракашьян входив до складу колегії суддів, яка поновила на посаді звільненого після відкриття кримінального провадження голову Державної фіскальної служби України Романа Насірова. Підставою для ухвалення такого рішення стало нібито недоведення обставин подвійного громадянства Насірова і порушення процедури його звільнення. Ухвалюючи рішення про поновлення Насірова на посаді, суд проігнорував докази наявності в ексголови ДФС громадянства Великої Британії, подані безпосередньо посольством цієї країни. Справа перебуває на розгляді у Верховному суді.
Крім того, колегія суддів ОАСК за головування Євгена Аблова у 2017 році задовольнила позов Насірова, яким він в обхід кримінальної справи хотів довести, що начебто мав право вчиняти дії, які НАБУ вважало злочинними. Фактично довести те, що керівник ДФС не має перевіряти того, що підписує. Надалі Верховний суд скасував постанову, оскільки ОАСК узагалі не мав права розглядати цю справу.
Серед інших «досягнень» суддів ОАСК дуже багато скасувань — націоналізації Приватбанку, переходу української армії на нові стандарти харчування, відповідальності експертів у справі Шеремета за використання неіснуючої методики експертизи, постанови про призначення Артема Ситника директором НАБУ. Крім того, ОАСК дозволив забудову Протасового Яру та заборонив мітинги проти забудови Гостинного двору; поновив неатестованого та звільненого з посади заступника начальника Головного слідчого управління МВС України Григорія Мамку, який 2019 року став нардепом від ОПЗЖ; легітимізував схему «рюкзаків Авакова»; виключив з Червоної книги лося європейського; врятував майно ексміністра-втікача часів Януковича Олександра Клименка. Цей перелік практично нескінченний і, вочевидь, і надалі поповнюватиметься.
Блокування конкурсу до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури
Напередодні Нового року ОАСК підклав українцям під ялинку новий подарунок. Рішенням від 20 грудня, якраз напередодні дати оголошення переможця конкурсу на голову САП, підозрюваний у захопленні державної влади суддя Огурцов скасував Порядок роботи конкурсної комісії. Цим суддя поставив під удар не тільки результат конкурсу, а й міцність співпраці України з головним безпековим союзником — США. На зустрічі з Байденом 1 вересня Зеленський скріпив підписом обіцянку швидкого обрання антикорупційного прокурора відповідно до найкращих світових практик. Станом на зараз ім’я очільника САП досі не затверджене, — однією з причин українські члени конкурсної комісії називали саме рішення ОАСК.
Навіть якщо подібні рішення ОАСК скасовуються в апеляції чи касації (що відбувається не завжди), новини про їхнє ухвалення грають на користь антиукраїнських наративів, що беззаперечно шкодить Україні на восьмому році гібридної війни з Росією.
Ліквідація ОАСК — беззаперечно потрібний крок, із яким ганебно зволікає влада. Слід враховувати, що ліквідація суду не означає автоматичного звільнення суддів, які ухвалювали ганебні незаконні рішення. Питання щодо долі суддів ОАСК має вирішуватись або окремо передбаченою законом про ліквідацію процедурою, або кваліфікаційним оцінюванням новою ВККС, конкурсний відбір до якої розпочнеться 4 лютого. Інакше судді ОАСК можуть врятуватися, перевівшись до інших судів, де продовжать штампувати рішення іменем України.
Крім того, вкрай важливо забрати в ОАСК частину повноважень і передати їх до Верховного суду, що є зобов’язанням України перед МВФ. Йдеться про повноваження ОАСК скасовувати рішення органів центральної влади, які і роблять «вовчий» суд таким впливовим. Президентський законопроєкт наразі забирає лише частину повноважень і потребує доопрацювання, — перелік таких справ необхідно значно розширити.
І, звісно, необхідно довести до логічного фіналу кримінальні провадження проти суддів, щоби винні у корупції та спробах захоплення впади понесли справедливе покарання. Лише так можливо зупинити антиукраїнський вплив ОАСК і захистити суспільство від відкату на користь агресора.
