Вже кілька місяців я спостерігаю, як з Православної Церкви України «ліплять рейдера».
Технічно ліплять, майстерно, за давніми техніками.
Так само як з козаків ліпили безпринцпиних алкголіків.
Як з Мазепи ліпили зрадника.
Як з Голодомора ліпили звичайний «голод через неврожай, який був по всьому союзу».
Як з УПА ліпили бандитів.
Як ліпили з України антисемітську чи навіть нацистську країну.
І найстрашніше, у них виходить ліпити цей образ. У них богатий досвід, вони причаровують за штуку чотириста євро в годину лобістів, стукають в двері партнерів, плачуть, платять, купують, безкінечно брешуть одним, муркочуть та скаржаться іншим.
А тиждень тому ми стали свідками сконструйованого за такою моделлю наклепу.
Церковна тусовка обурилася кадрами начебто «захоплення монастиря в Черкасах» після, мовляв, нечесного переходу до ПЦУ. Московський патріархат заволав про «рейдерство».
Інтелігенція ПЦУ теж обурилася: хоча всі оприлюднені дані були отримані лише з ресурсів Моспатріархату. Ну але ми такі. Легковірні, сентиментальні. На своїх я дивлюся поблажливо, хоча, колеги, ну непогано було б взяти думку іншої сторони, правда? Не чужа ж вам Церква, подзвонити можна? Поцікавитися, що у вас, дорогі отці, там відбувається? А нє, кинулися републікувати дані Іони Черепанова. А чого вже не Новінського одразу?
А сьогодні з’явилася та сама думка Православної Церкви.
Нема захопленого монастиря в Черкасах. Нема там монастиря в приниципі, і на час переходу не існувало. Є парафія, яка завжди хотіла бути в автокефалії, і вперше заявила про це 1991 року. Громада перейшла. За процедурою. Більше того, парафія, якій ліплять рейдера перейшла зі священником з МП.
Але тут Моспатріархат підключив тітушок, не дали зайти, побили парафіян. У таких ситуаціях віряни ПЦУ просто часто ходять по судах, чекають. А черкащани вирішили не чекати. Вони прийшли у свій храм. Але тут на них почали кидатися та провокувати силові друзі владики Снегірьова, який зараз за антиукраїнську риторику сидить під домашнім арештом. І це нормальна для Моспатріархату практика, вони привозять семінаристів, тітушок дя створеня конфліктів. Як було в Черкасах, в храмі, куди прийшли віряни зі своїм священником.
Моспатріархат ледь оговтавшись від того, що Україна не завойвана за три дні, як кинувся відвойовувати своє. Своє право ненавидіти Україну, жити за кошт агресора і оббріхувати ПЦУ. А ще ліпити їй образ рейдера.
У них багата практика оббріхування: УПА, Мазепа, Голодомор. Я би хотіла, щоб на кожну цеглину, яку намагаються забрати з тіла ПЦУ московські опоненти та нерозумні друзі, знаходився хтось, хто покладе іншу і зміцнить її . Підтримкою. Репостом. Гарним словом священнику, який відважився перейти. Рукою підтримки вірянам, які проходять через це все. І здоровим глуздом, коли друзі Новінського оббріхують ПЦУ. Вонни оббріхують, а ми на фронті, в тилу, та окупації. Бережіть Церкву. Вона всім нам потрібна».
