Москва готується до керованого переходу влади під наглядом ФСБ, про що свідчать ознаки масштабних кадрових перестановок і політичних змін у російському керівництві. Процес планується з 2020 року, і поточні події вказують на те, що Кремль вступив у фазу його реалізації.
Про це
заявили в Інституті Роберта Лансінга (RLI).
Особливу увагу привернуло святкування 13 жовтня дня народження Дмитра Патрушева, сина секретаря Ради безпеки Росії Миколи Патрушева. У заході взяли участь члени уряду, керівники силових структур і високопоставлені чиновники, причому присутність еліти була помітно більш масовою, ніж на недавньому дні народження президента Володимира Путіна. Експерти вважають, що це символічний індикатор можливого просування Патрушева до посади майбутнього президента.
Причини прискорення транзиту влади пов'язані з погіршенням здоров'я Путіна в 2020-2023 роках, падінням його рейтингів всередині країни і міжнародною ізоляцією після повномасштабного вторгнення в Україну, а також виданим Міжнародним кримінальним судом ордером на його арешт, відзначають аналітики. У Кремлі тема наступності домінує над усіма іншими питаннями, а поточні кризи сприймаються як фоновий шум, що супроводжує підготовку до зміни керівництва.
Очікується, що перехід влади призведе до серйозної реструктуризації силових і урядових органів. Колишній помічник президента, нині губернатор Олексій Дюмін може замінити Олександра Бортникова на посаді глави ФСБ. Міністерство закордонних справ може зазнати змін у керівництві та структурі, а Рада Безпеки Росії, ймовірно, буде розширена і зміцнена під керівництвом Миколи Патрушева. Очікується також відставка глави Центробанку Ельвіри Набіулліної, яка може бути призначена радником президента.
Володимир Путін, за прогнозами аналітиків, не зникне з політики повністю і може зайняти пост голови Конституційного суду, зберігши наглядові та символічні повноваження, що відповідає моделі контрольованого виходу пізньорадянських лідерів.
Експерти підкреслюють, що керований транзит влади спрямований на збереження вертикалі влади, захист правлячої еліти і контроль над силовими структурами, а також на запобігання криз спадкоємності і фракційної боротьби. Сценарії розвитку подій включають інституціоналізований путінізм із збереженням фактичного контролю Путіна, спадкоємність через лояльного наступника і колективне керівництво між силовиками і технократами. Найбільш ймовірний сценарій — керована безперервність влади, що поєднує формальну стабільність з гібридними елементами елітного конфлікту.
Стратегічна мета транзиту — зберегти режим, легітимність системи, економічну та геополітичну спадкоємність, а також підготувати майбутнього президента до управління країною без порушення контролю еліти. Незважаючи на формальну зміну керівництва, зовнішньополітичний курс і ідеологічні основи Росії залишаться колишніми, продовжуючи спиратися на імперську ностальгію, параною безпеки і системну ворожість до ліберальних демократій.
Зовнішній контекст, включаючи війну в Україні та санкції, посилює необхідність передбачуваного внутрішнього контролю, запобігання фрагментації влади та збереження стабільності в ключових силових структурах. На думку аналітиків, перехід влади в Росії буде пріоритетом національної безпеки, а не політичної реформи, забезпечуючи безперервність режиму і захист інтересів еліти як всередині країни, так і за кордоном.
