США нещодавно оголосили про вихід з договору про ліквідацію ракет малої й середньої дальності через порушення з боку Росії. Це налякало як експертів з контролю озброєнь, так і країни Європи, які вважають документ часів Холодної війни важливим елементом європейської безпеки.Договір про РСМД знищив цілий клас ракет. Тому багатьох непокоїть, якими будуть наслідки, якщо НАТО і Росія повернуть таку зброю в Європу. Але є й інша проблема. Річ у тому, що договір згорнув ракетні програми колишніх республік СРСР, таких як Україна. І смерть цих домовленостей може розв’язати руки українським інженерам теж. Про це пише
Washington Post.
США і СРСР підписали договір про ліквідацію ракет малої й середньої дальності в 1987 році. Він забороняв розгортати зразки такої зброї з радіусом дії від 500 до 5 тисяч кілометрів. До 1990 року сторони успішно знищили 2,7 тисячі ракет. Після розпаду Радянського Союзу зобов’язання колишньої комуністичної імперії перейшли всім країнам-наступницям.
Незалежна Україна мала особливі ядерні й ракетні можливості. Вона успадкувала третій найбільший у світі арсенал ядерних балістичних міжконтинентальних ракет, а також бомбардувальників. Крім того, на її території розміщений серйозний комплекс оборонної промисловості, який включає конструкторське бюро «Південне» і його завод в Дніпрі. Тут була виготовлена левова частка радянського арсеналу. Однак, будучи юридичною наступницею СРСР, Україна виконувала обмеження, встановлені договором про РСМД від 1987 року.
Україна, так само як і Росія, Білорусь і Казахстан, також стала законним спадкоємцем договору СНО-1, який зобов’язував сторони зменшити стратегічні ядерні арсенали на 40%. Але угода так і не була ратифікована через розпад СРСР. Тож його колишні республіки не були зобов’язані виконувати її умови. Втім, всі пострадянські країни окрім Росії погодилися повністю відмовитися від такої зброї масового знищення і приєднатися до угоди про ядерне нерозповсюдження.
Відчуваючи загрозу з боку Росії, Україна довго відкладала своє рішення щодо СНО-1 і угоди про ядерне нерозповсюдження, вимагаючи від ядерних держав, а зокрема США і Росії, твердих гарантій безпеки в обмін на її зброю.
Одним з варіантів для Києва було зберегти 46 міжконтинентальних балістичних ракет СС-24, виготовлених у Дніпрі. Однак, їх мали переобладнати звичайними боєголовками. Україна серйозно розглядала цей варіант. Але зрештою вона знищила всі свої міжконтинентальні ракети тому, що їхній радіус дії був надто великим для стримування Росії. Від Києва до Москви всього 700 кілометрів. В 1994 році Україна остаточно приєдналася до угоди про ядерне нерозповсюдження і відмовилася від ядерного арсеналу в обмін на гарантії безпеки від США, Великої Британії й Росії. Сторони підписали горезвісний Будапештський меморандум. У 2014 році Україна зіштовхнулася з російською агресією. А її застаріла армія виявилася не готовою протистояти Москві.
Видання зауважує, що Україна провела серйозну модернізацію Збройних сил. Але навіть після того вона досі лишається слабшою, ніж Росія. Тому перемогти у повномасштабній війні у неї шанси невеликі. Хоч Захід і розширив політичну і військову підтримку Києва, українське членство в НАТО лишається нечіткою перспективою. Тож в разі початку відкритого російського наступу українцям доведеться розраховувати лише на власні сили.
Україна може наростити певні можливості стримування Росії, збудувавши арсенал ракет з радіусом дії від 500 до 1,2 тисячі кілометрів, оснащені високоточними боєголовками з потужними вибуховими, але не ядерними зарядами. Таку зброю можна націлити на російські військові командні центри, бази чи критично важливу інфраструктуру. Звісно, неядерні ракети України не зрівняються з російською ядерною силою.
Але маючи невеликий вибір на тлі розгортання біля українських кордонів російських ракет, заборонених договором про РСМД, Україна була б більш рішучою. Необхідність захиститися від агресора зробила б її ракетне стримування більш вагомим. Ризик того, що хоча б одна українська ракета може знищити ціль в Росії, перекреслив би всю російську пропаганду і змусив би Кремль подумати двічі перш ніж йти на ескалацію.
Великі ставки ядерного удару скорочують загрозу російської ядерної відповіді на українську неядерну ракетну атаку. Адже вибух таких російських ракет на території України матиме величезний вплив на російське населення, а також країн НАТО по сусідству.
КБ «Південне», яке вижило завдяки міжнародним космічним проектам, може приступити до виробництва військових ракет з більш ніж радістю. Дніпро, яке стало українською ракетною столицею, перетворилося на логістичний вузол у війні на Донбасі. Тут організовують ланцюги постачання на фронт, проводяться ротації особового складу, а також витягують російську шрапнель з поранених українських солдатів. У мешканців Дніпра включно з ракетними інженерами, немає жодних ілюзій щодо намірів Кремля щодо України.
І от Росія і США виходять з договору про РСМД. А в України є всі засоби, причини й жодних міжнародних перепон для відновлення ракетної програми. Зважаючи на заяви міністра закордонних справ Павла Клімкіна, Київ дійсно розглядає такий варіант. «Важковаговики» НАТО, такі як Німеччина, виступають проти розгортання заборонених РСМД ракет в Європі. Вони будуть вважати українські ракети дестабілізуючим фактором. Втім, Україна, вірогідно, отримає підтримку Польщі й країн Балтії, які теж прагнуть посилити свою оборону від Росії.
США під керівництвом Дональда Трампа може зберегти агностичну позицію. Вашингтон може спробувати натиснути на Україну, щоб не дозволити їй відновити ракетну програму. Але виправдати такі вимоги йому буде дуже важко зважаючи на роль США у смерті договору про РСМД. Українські ракети можуть зробити акцент на згуртованості НАТО.
Росія, вірогідно, буде висміювати відновлення української ракетної програми публічно. За лаштунками ж вона буде з усіх сил старатися підірвати її через страх, що Україна стане обов’язковим учасником майбутніх переговорів про озброєння.
Перспектива появи ракетної програми в Україні може змусити Росію якомога швидше сісти за стіл переговорів зі США, перш ніж Київ зможе стати рівноцінною стороною. Москва може навіть піти на поступку і відмовитися від розгортання заборонених РСМД ракет в Калінінграді чи російській європейській території. З такої точки зору ракети України можуть стати корисним важелем впливу США.
