Відносини між Україною та Угорщиною стрімко погіршуються на тлі шпигунського скандалу, який Будапешт активно використовує в інтересах правлячої партії. Прем'єр-міністр Віктор Орбан, якого в Євросоюзі вважають найближчим союзником Москви, використовує кризу з Києвом для посилення антивоєнної та антиукраїнської риторики всередині країни. Поки його опоненти допомагають Україні і нарощують популярність перед виборами, Орбан мобілізує електорат через звинувачення в шпигунстві, дипломатичні конфлікти і кампанію проти вступу України до ЄС. 
Про це пише
Saudigazette.
Відносини між Україною та Угорщиною переживають найгіршу кризу за останні роки: арешти за звинуваченнями у шпигунстві, взаємні висилки дипломатів і різкі заяви опустили двосторонній діалог до нового мінімуму. Українська Служба безпеки на початку травня затримала двох своїх громадян, підозрюваних у роботі на угорську військову розвідку. Слідство стверджує, що чоловік і жінка передавали Будапешту інформацію напередодні гіпотетичних угорських дій на українській території; відеозаписи та аудіоматеріали нібито підтверджують їхній зв'язок з іноземними кураторами. У відповідь Угорщина вислала з країни двох українських дипломатів, після чого Київ дзеркально видворив угорських представників. Крім того, в самій Угорщині був заарештований громадянин України, якого також запідозрили в шпигунстві.
Будапешт використовує інцидент для внутрішньої політичної кампанії: правляча партія «Фідес» звинуватила опозиційний рух «Тіса» в підривній діяльності та зв'язках з Києвом. «Тіса», заснована колишнім співробітником МЗС Петером Мадьяром, зараз випереджає «Фідес» у соціологічних опитуваннях перед парламентськими виборами 2026 року. На тлі скандалу всі вісім мільйонів угорських домогосподарств отримали опитувальник «Vox 2025», де уряд пропонує висловитися проти вступу України до ЄС.
Читайте також: Угорщина є лабораторією гібридного впливу РФ в Європі
Прем'єр-міністр Віктор Орбан, якого в ЄС вважають найближчим союзником Москви, позиціонує себе як «миротворця» і закликає до негайного перемир'я без умов для Росії. Однак опоненти стверджують, що його ініціативи фактично винагороджують російську агресію. Критики нагадують, що наступного дня після його зустрічі з Володимиром Путіним ракети РФ вдарили по дитячій лікарні «Охматдіт» у Києві, а незабаром після цього Петер Мадяр привіз туди 40 000 доларів гуманітарної допомоги, тим самим зафіксувавши різкий контраст підходів двох угорських політиків.
Фігурантом спроб дискредитації став і закарпатський політик Роланд Цебер, який супроводжував Мадяра в поїздці. Лояльні до уряду ЗМІ назвали його «українським шпигуном» і «терористом», а сам Цебер стверджує, що звинувачення безпідставні: він публічно займається гуманітарними проектами для внутрішньо переміщених українців з 2022 року. Після візиту до Києва йому заборонили в'їзд до Угорщини та країн Шенгенської зони без пояснення причин; запит до угорського посольства в Києві залишився без відповіді.
Під вогонь урядової риторики потрапив і колишній начальник Генштабу Угорщини Ромулуш Рушин-Сенді, нині ключова фігура «Тиси». Керівництво «Фідес» стверджує, що «колишній високопоставлений діяч оборонного сектора» контактував з українською розвідкою; Рушин-Сенді назвав це наклепом і нагадав про 30-річну службу в угорській армії. Він підкреслив, що масові звільнення досвідчених офіцерів у 2023 році збіглися з переходом Міноборони до «нульової фази дороги до війни», про яку публічно говорив глава відомства Крістоф Салаї-Бобровницький.
Експерти вказують, що скандал б'є і по етнічних угорцях Закарпаття: їхня чисельність впала з 150 000 осіб у 2001 році приблизно до 70-80 000, а десятки загинули, захищаючи Україну. Тим часом опитування показують, що партія «Тиса» здатна позбавити Орбана абсолютної більшості вже в 2026-му, і спостерігачі розглядають нинішню «шпигунську» кампанію як спробу «Фідес» зберегти владу, задіявши тему національної безпеки та антивоєнних настроїв.
