Попри зростання кількості українських храмів після подій 2014 року, рівень патріотизму в українському суспільстві не вимірюється конфесійною приналежністю. Та й священники вже не мають такого впливу на свідомість людей, як це було раніше. 
Про це зазначив
у матеріалі «Главкому» політичний психолог Валентин Кім.
«Україна – це країна з подвійним дном. Священники, які проводять службу, зовсім по-різному ставляться до політичної ситуації у країні, і не варто розглядати всіх священників московської церкви як безініціативних людей, які здатні лише ретранслювати те, що їм кажуть зверху. Так само не слід бачити в кожному священику УПЦ/ПЦУ найвідданішого патріота», – розповів політичний психолог. На його думку, ситуація більш різнобарвна.
Кім зауважує, що з 2014 року намітився досить цікавий тренд на зменшення кількості парафій московської церкви і зростання кількості храмів помісної Української православної церкви.
«З одного боку, українці значно релігійніші, ніж росіяни, а з іншого – все ж не такою мірою, щоб церква набула колосального значення. Для Західної України, де багато католиків та греко-католиків, – так, церква досі відіграє велику роль. Якщо ж подивитися на Східну, Центральну, Південну та Північну Україну, то тут церква виконує в основному ритуальні функції лише на великі релігійні свята», – зазначає експерт.
«Загалом релігійні діячі не мають такого, умовно кажучи, охоплення, як навіть сучасні блогери. Інтерес до нових лідерів думок значно вищий, відтак їхні політичні вподобання можуть відіграти більшу роль, ніж вподобання якогось місцевого священника», – додав він.
