Станом лютий 2024 року в Україні є 10% тих, хто хотів би бачити російську мову або офіційною у своїй області, або взагалі другою державною. Натомість 81% або бажають її усунення з офіційного спілкування на всій території, або проти її використання у своєму регіоні.
Про це свідчать
дані опитування КМІС.
За даними опитування загалом 66% вважають, що російську мову потрібно усунути з офіційного спілкування. Лише 3% вважають, що російська мова має отримати статус другої державної. І 24% вважають, що російська мова може стати офіційною в регіонах, де більшість цього бажають.
Серед 24%, які підтримують офіційний статус в окремих регіонах, 15% при цьому проти того, щоб російська мова стала офіційною в їх регіоні. Хотіли би, щоб стала офіційною в їх регіоні - 7% (ще 1% не визначилися із своєю позицією).
Як зазначив заступник директора КМІС Антон Грушецький, українці від моменту здобуття Незалежності демонстрували дивовижно толерантне ставлення до російської мови та російськомовних співгромадян. І в 1990-х, і в 2000-х, і в 2010-х роках, і в 2020-х роках українці у всіх регіонах визнавали, що об’єктивних серйозних мовних проблем в Україні немає та, зокрема, нормально ставилися до використання російської мови в різних сферах. Російськомовні українці разом з українськомовними українцями були на перших місцях за соціальною дистанцією у всіх регіонах (тобто сприймалися найтепліше і найближче).
Навіть окупація Криму та окремих територій Донецької і Луганської областей практично не змінила це ставлення. У 2020 році лише 30% відповідали, що російська мова становить загрозу незалежності, а 50% натомість вважали російську мову історичним надбанням України, яке варто розвивати (і в цьому ж опитуванні 57% були переконані, що в майбутньому українці будуть переважно спілкуватися українською мовою).
"З 1990-х років ми дійсно були свідками процесу формування сучасної української громадянської нації, формування національної свідомості, у рамках якої українська мова ставала все більш відчутним державним символом, проте лишаючи російській мові присутність та безумовно не заперечуючи право людей спілкуватися цією мовою. Хоча російська влада виправдовує вторгнення тим, що в Україні нібито процвітала русофобія, але фактично критичне ставлення стало наслідком такого жорстокого вторгнення, а не було його причиною", - додав він.
Грушецький також зазначив, що треба зберігати розважливість і розуміти, що процес розвитку української мови і поширення на раніше переважно російськомовних територіях - тривалий і поступовий. "Абсолютна більшість населення на всіх територіях мають спільний фундамент, який сприяє поступовому поширенню української мови", - констатував соціолог.
Опитування КМІС проводилося 17-28 лютого 2024 року серед 2008 респондентів. До вибірки не включалися жителі територій, які тимчасово не контролювалися владою України, а також опитування не проводилося з громадянами за кордоном.
