Клемент Маньятела, ведучий популярного і впливового ток-шоу на південноафриканській радіостанції Radio 702, пам'ятає обурення, яке відчув, коли російські війська вперше вторглися в Україну. Він повірив наполегливим запевненням Росії, що вона не планує нападати і відчув себе обдуреним, коли почалася війна. «Нам брехали», – сказав він.
«Америка намагається налаштувати світ проти Росії»
У міру того, як бойові дії продовжувалися, він, як і багато хто з тих, хто телефонував на його шоу, почав ставити питання, чому Путін вважав за необхідне почати вторгнення? Чи не підливає НАТО олії у вогонь, відправляючи стільки зброї в Україну? Як могли Сполучені Штати сподіватися, що інші країни світу підтримають їхню політику, коли самі вторгалися в інші країни?
«Коли Америка увійшла в Ірак, в Лівію, у них були свої виправдання, яким ми не вірили, а тепер вони намагаються налаштувати світ проти Росії. Це теж неприйнятно, – казав Манятела. – Я все ще не бачу жодних виправдань для вторгнення в Україну, але нам не можна диктувати, що думати про дії Росії в Україні. Я відчуваю, що США намагалися залякати нас».
За рік, що минув з моменту вторгнення Росії в Україну, оновлений західний альянс об'єднався проти РФ, створивши те, що президент Байден назвав «глобальною коаліцією». Проте уважніший погляд за межі Заходу засвідчує, що світ далекий від єдності у питаннях, порушених війною в Україні. Конфлікт оголив глибокий глобальний розкол і межі впливу США на світовий порядок, що швидко змінюється. Є багато свідчень тому, що спроби ізолювати Путіна провалилися, і не лише серед російських союзників, від яких можна було очікувати підтримки Москви, таких як Китай та Іран.
Минулого тижня Індія оголосила, що від початку вторгнення Росії в Україну її торгівля з Росією зросла на 400%. Лише за останні шість тижнів міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова приймали у дев'яти країнах Африки і Близького Сходу, у тому числі і в Південній Африці. Міністр закордонних справ ПАР Наледі Пандор назвала їхню зустріч «чудовою», а Південну Африку і Росію – «друзями». У п'ятницю, 24 лютого, південноафриканський флот візьме участь у військових навчаннях спільно з Росією і Китаєм в Індійському океані, саме тоді, коли США сподівалися на посилення світового засудження Росії.
Розмови з жителями Південної Африки, Кенії та Індії свідчать про глибоко амбівалентний погляд на конфлікт, пов'язаний не стільки з питанням, чи помилилася Росія, вторгнувшись в Україну, скільки з поточними та історичними образами на Захід – через колоніалізм, відчуття зарозумілості Заходу та його нездатності виділити стільки ж ресурсів на розв’язання конфліктів в інших частинах світу, зокрема, на палестинських територіях, в Ефіопії і Демократичній Республіці Конго.
«Західні країни лицемірять, – сказав Бхаскар Дутта, клерк з індійської Калькутти. – Ці люди колонізували весь світ. Те, що зробила Росія, не можна виправдовувати, але у той же час не можна звинувачувати її повністю».
Американські урядовці зазначають, що 141 з 193 країн в Організації Об'єднаних Націй проголосували за засудження Росії після вторгнення, і що 143 проголосували у жовтні, щоби засудити оголошену Кремлем анексію частин України. Але тільки 33 країни наклали санкції на Росію, і стільки ж надсилають летальну зброю Україні. Минулорічне опитування, проведене аналітичним центром Economist Intelligence Unit, показало, що дві третини населення світу проживає у країнах, які утрималися від засудження Росії.
«Ми вже давно втратили віру у Захід»
Вільям Гумеде, який заснував і очолює розташовану в Йоганнесбурзі організацію Democracy Works Foundation, що займається просуванням демократії в Африці, заявив: це не битва між свободою і диктатурою, як часто говорить Байден. Він вказав на відмову Південної Африки, Індії та Бразилії приєднатися до глобальної коаліції Байдена.
За його словами, це небажання є результатом більш ніж десятирічного накопичення обурення проти Сполучених Штатів та їхніх союзників, які дедалі більше втрачають інтерес до вирішення проблем Глобального Півдня. Пандемія коронавірусу, коли західні країни закрилися і заблокували інші країни, а також відверте презирство президента Дональда Трампа щодо Африки ще більше розпалили це обурення. Коли Захід відступив, Росія та Китай заповнили вакуум, заграючи з країнами, що розвиваються, користуючись розчаруванням у США і Європі, та запропонувавши альтернативу західній гегемонії. Близький Схід і Африка є ключовими полями битви у цій боротьбі за серця і уми, а також Азія і, меншою мірою, Латинська Америка, чиї долі географічно пов'язані зі Сполученими Штатами тісніше.
Близький Схід – це регіон, де Росії вдалося завоювати друзів і вплив, вважає Фейсал, єгипетський консультант з питань організованої злочинності у відставці, який попросив не називати його повне ім'я через делікатність обговорення політичних питань у Єгипті. «Авжеж, я підтримую Путіна, – сказав він в інтерв'ю в Каїрі. – Ми вже давно втратили віру у Захід. Всі араби по цей бік океану підтримують Путіна, і ми раді чути, що він захоплює землі в Україні».
«За останні 15 років Захід так і не зміг побачити гнів, що накопичується у світі, і Росія скористалася цим, – заявив Гумеде. – Росія змогла представити війну проти України як війну з НАТО».
Індія відстоює свої інтереси
Незважаючи на спроби Заходу пояснити глобальну інфляцію і продовольчу кризу російським вторгненням, більшість країн світу звинувачують Захід у запровадженні санкцій, заявив Канвал Сібал, колишній міністр закордонних справ Індії. Він сказав, що більшість країн світу не підтримують наратив про те, що протидія Росії є моральним імперативом, якщо ми хочемо захистити принципи демократії, територіальної цілісності та світового порядку, заснованого на правилах.
«Це не той аргумент, на який купуються серйозні люди», – сказав Сібал, згадуючи бомбардування НАТО Сербії, підтримку США диктаторських режимів під час холодної війни та війни в Іраку як приклади порушення Сполученими Штатами тих згаданих принципів. «Решта світу насправді вважає, що це європейська війна. Вони не бачать глобального конфлікту у тому розумінні, як його представляє Захід, – зазначив Сібал. – Так, це має міжнародні наслідки, такі як інфляція. Але ці наслідки пов'язані з санкціями». За його словами, відмовляючись ризикувати своїми відносинами з Росією, Індія твердо стоїть на позиціях власних інтересів, включаючи залежність від Росії у військових поставках і можливість стримувати інфляцію, купуючи російську нафту за зниженими цінами. Мовляв, на кордоні Індії з Китаєм, її геополітичним суперником, зосереджені десятки тисяч китайських військ, тож Індія не може дозволити собі відштовхнути Росію або ризикувати перериванням поставок зброї.
Сполученим Штатам Індія потрібна як противага Китаю і після початкових спроб чинити тиск, Штати прийняли її позицію, стверджує Сібал. Сполучені Штати вирішили не запроваджувати санкції проти Індії за ракетну угоду, яку вона уклала з Росією минулого року, натомість розширюють зв'язки з Індією, у тому числі укладають власні оборонні угоди.
«ПАР стала «корисним ідіотом Росії»
Рішення Південної Африки приєднатися до військових навчань з Росією та Китаєм було зустрінуте з меншим розумінням. Американські й західні дипломати висловили занепокоєння як через обраний час, так і через характер навчань, заявивши: вони свідчать про те, що Південна Африка відходить від свого декларованого нейтралітету і стає на бік Росії.
Південноафриканські офіційні особи зазначили, що країна також брала участь у навчаннях з американськими військовими минулого року. Але ті навчання були зосереджені на гуманітарній допомозі та реагуванні на катастрофи, наголосив один американський чиновник на умовах анонімності.
Російсько-китайські навчання включають наступальні військово-морські можливості і, ймовірно, можуть посилити військово-морський потенціал Росії. Російські сили включають один з головних військових кораблів Москви – «Адмірал Горшков», оснащений, за заявами Росії, нещодавно розробленою гіперзвуковою ракетою «Циркон».
За словами Кобуса Маре, речника опозиційної партії Південної Африки Демократичний альянс, ці навчання дають Росії важливий іміджевий імпульс, оскільки увага Заходу зосереджена на річниці початку війни. Він сказав, що ПАР стала «корисним ідіотом Росії» і може стати співучасником військових злочинів, якщо «Адмірал Горшков» згодом буде використаний для запуску ракет по Україні.
Навчання почалися після загадкової стоянки у південноафриканському порту у грудні російського судна «Леді Р», яке перебуває під санкціями США, оскільки відомо, що воно займалося поставками зброї. Вантажне судно не отримало дозволу на швартування у Кейптауні, його початковому пункті призначення і замість цього відпливло кілька миль далі, до меншого порту у Саймонс-Тауні, де, за словами Маре, було помічено розвантаження, а потім перезавантаження контейнерів, які, очевидно, походять зі складу боєприпасів південноафриканських спецслужб.
Уряд США надіслав офіційне попередження уряду Південної Африки про те, що будь-який суб'єкт, який взаємодіяв із кораблем, ризикує потрапити під вторинні санкції, але не отримав відповіді, повідомив американський чиновник. Міністерство оборони Південної Африки заявило, що розслідує цю справу.
«У їхню позірну позицію нейтралітету, м'яко кажучи, віриться все важче і важче», – сказав американський чиновник. Сполучені Штати інвестували значні кошти у Південну Африку після апартеїду і є найбільшим іноземним інвестором та експортним ринком ПАР, і для них немає сенсу ставити під загрозу свої відносини з Вашингтоном, сказав чиновник. Але південноафриканці запевняють: у ПАР є свої причини залишатися лояльною до Росії, навіть незважаючи на ризики. Правляча партія Африканський національний конгрес користувалася підтримкою Радянського Союзу упродовж десятиліть і багато хто з її найвищих посадових осіб пройшов підготовку в СССР, у тому числі – впливовий міністр оборони Танді Модізе. На вулицях Соуето, великого міського поселення на околиці Йоганнесбурга, яке було центром опору режиму апартеїду, люди кажуть, що все ще бачать у Росії союзника.
«Росія була з нами, коли ми були у кайданах, – каже 51-річний безробітний Елія Ндлову. – Ми не говоримо, що Росія робить добро, знищуючи Україну, але якщо ви запитаєте нас, де ми стоїмо у цій боротьбі, то маємо бути чесними. Ми ніколи не можемо повернутися спиною до Росії».
33-річний Шейкс Матлхонг сказав, що його розуміння конфлікту нечітке, але він давно вважає Сполучені Штати «імперіалістичною» державою.
«І тепер Росія дає відсіч, – сказав він. – Ставлення Африки до війни полягає у тому, що Росія захищається від НАТО. Росія ніколи не брала участі у жодному колоніалізмі. Можливо, Росія і помиляється, але ставлення людей визначається історією».
Те, що Росія не брала участі у колонізації Африки, а Радянський Союз підтримував багато визвольних рухів на континенті, – є тезами, які Путін використовує у своїх посланнях, заявила Любов Абравітова, посол України у ПАР. Вона визнає, що боротьба за симпатії африканців до України є нелегкою. За її словами, «єдиний козир Росії полягає у тому, що вона ніколи не колонізувала Африку».
Переклад з англійської Вікторії О. Романчук
